Завдяки «Великому будівництву» розбудовують дорожню інфраструктуру України
Ми продовжуємо знайомити вас зі співробітниками компанії, які завдяки «Великому будівництву» повернулися з-за кордону розбудовувати дорожню інфраструктуру України.
Сьогодні розповімо про талановитих працівників «Автомагістралі-Південь» зі Львівської області.
«Ціную можливості, які дає компанія, а також стабільну та високу зарплату»
Олег Процяк, 27 років, дорожній майстер
Олег родом із міста Дубляни, що на Львівщині. Із дружиною проживає у місті Дрогобич. Вищу освіту здобув у «Львівській політехніці» за спеціальністю «Будівництво доріг та аеродромів». З 2016 року будував автомагістралі у Польщі.
«Працював на асфальтоукладачах та котках. За чотири роки об’їздив всю країну та дуже добре вивчив мову. Свою родину бачив нечасто, приблизно раз-два на місяць. Добре, що мав автомобіль, інакше бував би вдома ще рідше. Платили непогано, але не настільки, аби жити окремо від родини. Мене не покидало відчуття, що все це тимчасове, і що в Польщі я лише гість. Крім того, дружина постійно нарікала, що рідко бачимося. Тому я поставив перед собою завдання знайти роботу в Україні. Така можливість випала у 2020-му, коли почалась пандемія. А в Україні саме в розпалі була програма «Велике будівництво». Тому не тільки я, але й чимало моїх колег у Польщі почали шукати роботу вдома. У Фейсбуці знайшов вакансії в «Автомагістралі-Південь» і записався на співбесіду. З тих пір працюю на рідній Львівщині. Наразі відновлюємо автотрасу Р-15 «Ковель-Володимир-Волинський-Червоноград-Жовква». Ціную можливості, які дає компанія, а також стабільну та високу зарплату. Працювати деінде за кордоном бажання більше немає. Планую у найближчі роки піднятись кар’єрною драбиною до виконроба, а згодом – іще вище», – розповів Олег Процяк.
«Нарешті знайшов на Батьківщині можливості для професійного зростання»
Роман Круль, 34 роки, оператор асфальтоукладача
Родом із села Воютичі Самбірського району Львівщини. За освітою психолог. Дорожню освіту здобув у Польщі на спеціалізованих курсах в 2018 році.
«Свого часу через брак роботи в Україні працевлаштувався у Польщі. У цій країні затребувані дорожні працівники. Спочатку працював майстром із влаштування бруківки, а згодом вирішив здобути новий фах і записався на курси. За півроку став оператором асфальтоукладача, адже за роботу на цій позиції оплата значно вища. Працював на різноманітних проєктах у Познані, Кракові, Вроцлаві та Варшаві. Платили непогано, за житло сплачував роботодавець. Кожні два тижні мав вихідні, разом із колегами вирушав автомобілем в Україну. Проте часу, щоби повноцінно побачитися з рідними, не вистачало. Довга дорога, черги, тривале проходження митниці – усе це надзвичайно втомлювало. А липні 2020 року стався карантин, нам усім сказали повертатися в Україну. Чесно кажучи, не сильно й засмутився, адже давно розмірковував над пошуками роботи вдома. В інтернеті натрапив на вакансію оператора асфальтоукладача в «Автомагістралі-Південь». Роботу пропонували на Львівщині – для мене просто ідеальний варіант. У відділі кадрів мені оголосили умови праці та рівень зарплатні. Чесно кажучи, не відразу й повірив! А коли дружина дізналась, що мої закордонні мандри завершились, то стрибала від щастя. Нарешті знайшов на Батьківщині можливості для професійного зростання. Пишаюсь тим фактом, що добре заробляти можна і в рідній країні. Відчуваю себе затребуваним спеціалістом. Крім того, мені подобається працювати із найновішою спецтехнікою, яка нічим не поступається зразкам у європейських компаніях. За кордон поїду тепер лише щоби засмагати на пляжі», – поділився Роман Круль.
«Будую свої плани на майбутнє лише в рідній державі»
Олег Солтис, 25 років, дорожній майстер
Олег родом із села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. Вищу освіту здобув у «Львівській політехніці» на факультеті «Будівництво доріг та аеродромів». Кілька років працював у дорожньо-будівельних проєктах в Німеччині.
«Заробітки в Німеччині – то моя давня мрія. Багато знайомих розповідали про суперові зарплати. Коли і мені випала така можливість, то поїхав у Нижню Саксонію. Працював на будівництві житлових будинків в місті Пайне. Але не так сталося, як гадалось. Бо обіцяли мені одне, а отримав інше. Зарплатня нижча, за харчі платиш, лише проживання коштом роботодавця. Це було дуже незручно і невигідно, а тому швидко набридло. Вирішив знайти роботу в Україні. Після університету я не працював за фахом, але мій однокурсник, який працює в «Автомагістралі-Південь», переконав таки спробувати сили в дорожньому будівництві. У той час програма «Велике будівництво» набирала обертів. Я надіслав резюме і, можна сказати, витягнув щасливий лотерейний білет. Мене прийняли в компанію, дали роботу в рідній області, що дозволяє мені частіше бачити своїх рідних. При цьому зарплатня та умови праці мене абсолютно влаштовують. Може, за кордоном і платять космічні зарплати, але я в обіцянки більше не вірю. Добре там, де нас нема. А я будую свої плани на майбутнє лише у рідній державі. Мрію придбати власне житло за соціальною програмою компанії. Упевнений, що все складеться так, як я планую», – розповів Олег Солтис.
Разом – до нових перемог!