Сумлінність та професійне зростання – запорука кар’єрного успіху

Ми продовжуємо знайомити вас із молодим поповненням нашої дружньої родини «Автомагістраль-Південь». Сьогодні розповідаємо про те, як учорашні студенти-практиканти стають у нашій компанії фахівцями дорожнього будівництва, ким вони почуваються та які плани плекають на майбутнє.

Випускник Барського фахового коледжу транспорту та будівництва НТУ.

«Або військовий, або дорожник – таким переді мною був вибір після дев’ятого класу. Але кар’єру в армії почати не вдалося, бо не вступив до навчального закладу. А от іспити в Барський коледж склав дуже вдало. І з того часу жодного разу не пошкодував. Мені реально пощастило. І в іншій професії я вже себе не бачу. Коли на третьому курсі проходив виробничу практику в «Автомагістралі-Південь» на дорозі Н-11, а потім – на об’єктах у Львівській області, то буквально занурився в професію, у роботу. Хочу подякувати за навчання та цінні поради Миколі Козаку та Максиму Сібіберту, Володимиру Романюку та Станіславу Гонтарю – це мої наставники. Після практики було нове здивування: за роботу заплатили більше, ніж очікував. На радощах, що привіз додому непогану суму, забив холодильник продуктами на кілька тижнів наперед.

Я добре себе показав на практиці, тому керівництво компанії помітило і запропонувало посаду. Я погодився, і за рік часу зумів піднятися по кар’єрній драбині до дорожнього майстра на об’єкті М-04 «Знам’янка-Луганськ-Ізварине». Навіть встиг придбати своє перше авто Renault Kangoo.

Для мене це ідеальна робота. Тільки уявіть: заробітна плата постійно зростає, безкоштовне харчування та житло. Крім того, якщо сумлінно працюєш – уже завтра будеш на ступінь вище. Я собі поставив за мету стати виконробом уже до кінця цього року. Далі – вступити в університет і накопичити грошей на власну квартиру. Впевнений, що в компанії я зможу реалізувати всі свої амбітні плани», – розповів Володимир Логов.

«Дорожнім будівельником хотів стати ще в школі. З батьками вирішив вступати у Барський коледж. Іншого варіанту й не було, адже цей коледж розташований у моєму рідному місті. Іще під час навчання до нас часто приїжджали фахівці з «Автомагістралі-Південь», проводили лекції та майстер-класи. Викладачі підказали, що всіх, хто сумлінно навчається, компанія згодом бере на роботу. Навчання мені пішло, я став одним з найкращих. Спочатку планував бути геодезистом, але згодом вирішив все-таки працювати у лабораторії. Це нереально крута робота!

Просто уявіть: я контролюю якість українських доріг! Крім того, набравшись досвіду, можливо, я зможу створити свою власну рецептуру асфальтобетону. Торік я проходив практику у супер-крутій лабораторії у Новомосковську, і всі мої надії виправдались. Усе саме так, як я це уявляв. Тому доклав зусиль, аби залишитись працювати в компанії вже на постійній основі. Наразі я лаборант в лабораторії в селі Девладове на Дніпропетровщині. Пройшов майже рік, і хочу сказати, що це робота моєї мрії. Вражає, як розвивається лабораторія. Постійно оновлюється та вдосконалюється устаткування. Коли приїжджаю додому у відпустку, мої однокласники завжди розпитують щодо моєї роботи. Я їм розповідаю про наші з колегами досліди та про будні працівника лабораторії.

Особливо їх цікавить рівень заробітної плати, який, на мою думку, дуже пристойний, особливо для нашої області. Тому я маю чудові стимули розвиватися в компанії як професіонал. Іти вчитися і працювати в дорожнє будівництво нині дуже вигідно. Кілька моїх знайомих навіть вирішили подавати документи в Барський коледж. У моїх найближчих планах розвиватись як спеціаліст та підніматись по кар’єрній драбині. Впевнений, що у мене все вийде. У цьому році буду вступати до ХНАДУ», – розповів Владислав Ізеринський.

«Завжди мріяв будувати дороги в Україні. Мабуть, тому, що дороги в моїй рідній Чернівецькій області дуже розбиті. А якщо хочеш зробити добре – зроби це сам. Це моя філософія життя. Крім того, професія дорожника затребувана та престижна. По-перше, дорожником можна працювати у будь-якій країні світу. По-друге, зарплатня дуже висока.

Коли був школярем, довго обирав між профільними закладами, і все-таки вступив у Барський коледж, адже тут навчався мій знайомий. Добре здав іспити, виробничу практику проходив в «Автомагістралі-Південь» на посаді дорожнього робітника на будівництві траси Н-31. Із перших днів я був шокований масштабами цього проєкту. На моїх очах було перевезено сотні тисяч тонн грунту, працював на найсучаснішій у Європі техніці з 3D- системами управління. Зрозумів одразу – теорія і практика зовсім різні речі. Після практики запропонували роботу в компанії. А цього року – перше підвищення. Тепер я молодший геодезист на Н-31. Звичайно, заробітна плата одразу виросла. Компанія безкоштовно годує та надає житло, тому витрачати гроші майже нікуди, а це – величезний плюс. Тепер фінансово допомагаю родині, паралельно відкладаю гроші на навчання у ХНАДУ, куди планую вступати в цьому році.

Моя наступна мета – стати геодезистом. У мене вже є досвід, і я бачу, як мені із кожним днем довіряють все більш відповідальні завдання. Буду йти назустріч своїй мрії», – поділився Василь Мошак.

Будуємо Україну разом!